7 причин, що заважають дитині потоваришувати з книжками
Дізнайтеся, чому ваша дитина не хоче читати, яку користь приносять книжки і як привчити дитину віддавати перевагу книжці, а не кумедним відео в соцмережах
Вас непокоїть, що дитина повільно чи неохоче читає? У старших класах повільний темп освоєння текстів і нелюбов до книжки призводить до того, що за літо діти не встигають прочитати навіть половини зі списку літератури та повертаються до школи, не заповнивши читацького щоденника як належить.
Торік Український інститут книги ініціював масштабне всеукраїнське соціологічне дослідження місця читання в житті сучасних дорослих і дітей. Соціологи, які його здійснювали, виявили низку причин, з яких сучасні українські діти не дуже охоче читають.
Якщо ви цієї миті подумали про YouTube, ігри та соцмережі, маєте рацію: вони справді забирають час, який діти могли би присвятити читанню. Однак головна проблема - зовсім не в гаджетах!
За висновками звіту, інтернет-розваги лише заповнюють вільний час дитини. Навіть якби вони зникли назавжди, більшість дітей, які не люблять читати, все одно не бралися б за книжку без примусу. Не вірите - розпитайте власних батьків, які росли не те що без інтернету - з телевізором на три телеканали.
Одразу домовимося: у цій статті ми не торкаємося теми формування читацьких навичок, відсутності доступу до книжок, а також таких особливостей, як дислексія, дисграфія тощо. Ці проблеми потребують окремого розгляду.
Словом, обговорюємо ситуацію, коли у вашої дитини немає жодної зі згаданих вище проблем. Якими можуть бути причини нелюбові до читання, якщо життєва ситуація загалом сприятлива для цієї діяльності? Ось кілька висновків експертів, зроблених за результатами опитування.
Перша причина відрази до читання - нав’язування книжок дорослими
Більшість дітей негативно ставиться до “привчання до книжки” з боку батьків. Інакше кажучи, якщо тато з мамою пропонують книжку занадто наполегливо, дитині здається, що це їй нав’язують, і, природно, чинить опір. Крім того, багато дітей скаржились опитувачам, що під час придбання дитячих книжок батьки не враховують їхні смаки й уподобання.
Що робити батькам: дати змогу дитині вибрати самій, що вона хоче прочитати. Розповідає мама восьмикласника:
“У сина є окрема шафа для книжок. Він ще в колисці лежав, а я збирала для нього дитячу бібліотеку. І що? Він не розгорнув з власної волі навіть... книжки про секс для підлітків! Яких книжок я йому не купувала б - екранізованих, трендових, топових за відгуками читачів... Справа не йшла далі “погортав і відклав”.
Та якось побачив він у YouTube уривок з п’єси “Ревізор” Гоголя. І загорівся цікавістю! Сам знайшов в інтернеті, прочитав з телефона від початку до кінця. Потім переглянув п’єсу. І йому сподобалося!
Я зрозуміла: нав’язувати не можна. Відтепер, коли ми з моїм хлопчиком заходимо в книжковий, завжди кажу: “Я за своїм планом, ти - за своїм. Бюджет такий-то”. Кілька перших разів він не обирав нічого. Я собі дала собі слово - ніяк цього не коментуватиму. І якось син запитав: “А хто написав “Буде лагідний дощ...”? Я мультик дивився - стрьомно, але круто. За оповіданням чиїмсь...” Вийшов він із крамниці зі збіркою оповідань Рея Бредбері.
Нині в нього на планшеті - “читалки” для електронних книжок і коміксів. Часом син цікавиться, чи є в нашій домашній бібліотеці та чи та книжка, ділиться думками про прочитану біографію якогось виконавця електронної музики. Головне, він ЧИТАЄ!”
Причина друга: дітям пропонують книжки, до яких вони не готові
Це мало б бути очевидним для всіх дорослих, але ще не враховується в державних шкільних програмах: багато книжок, які вивчаються на уроках літератури, з погляду дітей - нудні. Соціологи не полінувалися уточнити, що саме діти розуміють під словом “нудні”: “занадто важкі для сприйняття дітей твори”.
Згадайте “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Безумовно, Панас Мирний створив літературний шедевр. І дорослий, кваліфікований читач отримає задоволення від цього читання цього твору. Однак чи здатні зрозуміти його багатогранність і неоднозначність підлітки? А незнайомі побутові й соціальні реалії просто відлякують дітей, бо вони не можуть намалювати в уяві того, про що йдеться на сторінках книжки. Інакше кажучи, “кіно в голові” не виходить! Знову ж таки, що менше ти знаєш про щось, тим менше цікавості це щось здатне викликати (теж психологічна закономірність). І таких прикладів у списку книжок до прочитання в школі - величезна кількість! Водночас читання таких творів дає змогу зануритися в епоху, пізнати її проблеми, що в подальшому уможливить краще засвоєння матеріалу з історії.
Що робити батькам: обговорювати з дітьми книжки, що задають читати у школі. Пояснити складні проблеми простими словами, спираючись на власний досвід. Погодьтеся: діти зацікавлено слухають історії із нашого шкільного життя. Тому розкажіть про те, яким було ваше знайомство з цим художнім твором. А якщо ви не вивчали його у свій час, прочитайте разом зараз!
Є ще один спосіб. Якщо дитина мало знайома з описуваною в книжці епохою, перегляньте фільм, у якому зображують реалії цієї самої епохи. Тоді, читаючи книжку, дитина вже матиме уявлення, який вигляд мали одяг, будинки, засоби пересування, зброя тощо. І вже читаючи про ті ж реалії, син або донька вже зможе створити власне “кіно в голові” - і книжка здаватиметься зрозумілішою й цікавішою.
Причина третя: дитина ще не відчула користі від книжок
Відсутність мотивації брати в руки книжку науковці пов’язують також із нерозуміння зв’язку регулярного читання з життєвим успіхом уже в підлітковому віці! Цією проблемою психологи та статистики займаються вже десятки років. Їхні численні дослідження довели: люди, які більше читають і в дитинстві, і в дорослому віці, загалом досягають більших успіхів у всіх сферах життя.
Що робити батькам: чи говорили ви своїй дитині, що книжки розвивають не лише ерудицію, а й словниковий запас? Що художня література поліпшує навички спілкування і збагачує досвідом, тому що розповідає про поведінку людей у різних ситуаціях та про наслідки тих чи інших вчинків?
Підліток, який читає художню літературу, успішно комунікує з різних тем, а отже, має більше шансів стати популярним у класі. Щойно дитина переконується в цьому - привабливість читання одразу зростає.
Що ж до успіхів у дорослому житті, то найуспішніші бізнесмени світу одним із головних секретів свого успіху називають читання наукової, науково-популярної та художньої (!) літератури. Один із найбагатших інвесторів світу Воррен Баффет, попри похилий вік, щодня прочитує близько 500 сторінок - і це не фінансові звіти чи економічні новини, а література! Приблизно стільки ж читають і Білл Гейтс, й Ілон Маск, й низка інших мультимільярдерів. У YouTube чимало роликів з цієї теми. Переглядайте їх самі й діліться покликаннями з сином чи донькою в месенджері.
Причина четверта: вдома віддається перевага телевізору
Учені порівнювали вплив телебачення та відео на особистий успіх людини. Результати багаторічних досліджень одностайні: ці інформаційні джерела зовсім не сприяють успішності. Знову ж таки, за численними свідченнями журналістів та бізнес-консультантів, які інтерв’ювали видатних представників фінансового світу, останні не дивляться телевізор і не марнують час у соцмережах.
Що робити батькам: Може, потрібно оформити родинну передплату інтернет-бібліотеки з електронними та аудіокнижками? Якщо вам захочеться переглянути якийсь фільм у хорошій якості, ви завжди його замовите в онлайн-кінотеатрі. Якщо ви відпочиваєте з книжкою в руках, ваша дитина може вмоститися поряд із власною. Це чудовий вид родинного дозвілля.
Причина п’ята: дитину соромлять за її “плебейські” літературні смаки
Зверхнє ставлення авторитетних дорослих чи однолітків до окремих літературних напрямів і жанрів теж не сприяє щоденному читанню. Якщо мама зневажливо пхикає на прохання купити комікс, про який соцмережі аж гудуть, дитина все одно не читатиме того, що їй нав’язуватимуть як “набагато цікавішу книжку, що, на відміну від коміксів, є справжньою літературою”.
Що робити батькам: керуватися принципами “Коли ти читаєш хоч щось, це вже чудово” і “Корисною може бути будь-яка книжка”. Навіть якщо донька читає не настільки пізнавальну, на ваш погляд, книжку, це вже краще, ніж заздрити чиїмсь селфі в інстаграмі.
Знайдіть рейтинги найкращих зразків цього жанру. У верхніх рядках ви знайдете книжки, що мають право називатися літературою, а їхні персонажі можуть стати гідною рольовою моделлю. Придбайте щось у цьому жанрі собі. Може, дочка вас побачить із цією книжкою і попросить дати почитати їй? Так, офіційно не виходячи за рамки улюбленого жанру, дитина “підніме планку” якості літератури, яку вона споживає.
Син читає комікси? А ви знали, що деякі з авторів коміксів і манга - у залі світової літературної слави, а їхні твори виграють престижні премії? Зробіть крок назустріч дитині й самі познайомтеся з напрямами, які її цікавлять.
Навчіться способам відстежувати вихід нової книжки улюбленого автора та користуватися сервісами книжкових рекомендацій. Покажіть дитині, як добирати книжки за своїми уподобаннями, - і коло її читацьких інтересів обов’язково розшириться!
Причина шоста: дитину привчають дочитувати кожну книжку
Здавалося б, що тут поганого - доводити справу до кінця? Однак якщо ти силуєш себе щось робити, коли не подобається, то, як правило, наступного разу навіть починати не захочеш.
Дочитувати книжку, що “не зайшла” - це знущання із себе. Наполягаючи на дочитуванні непередбаченої програмою книжки, ви виховуєте в дитини не наполегливість, а відразу до читання.
Що робити батькам: спокійно ставитися до слів: “Прочита(в/ла) 30 сторінок - не зайшла мені ця книжка, спробую іншу”. Це колись хороші книжки з’являлися рідко, кожну знала й обговорювала фактично вся освічена спільнота, тож не прочитати її було просто соромно. Нині ситуація протилежна: за рік лише українською видається чи перекладається стільки гідних уваги книжок, що ви не перечитаєте їх і за 10 років!
Пам’ятайте: перші 30 сторінок - це дегустація книжки: сподобається чи ні. “Не зайти” твір може з багатьох різних причин. Не той момент, не той настрій, брак потрібного досвіду... Дитина може ще повернутися до цієї книжки через роки - і наступного разу їй може сподобатись. А може й ні… Отже, це була не її книжка.
Причина сьома: дитині бракує наполегливості
У нинішніх школярів менше вільного часу, ніж у попередніх поколінь. За їхню увагу конкурують більш динамічні розваги. Узявши книжку, дитина може поглядати в бік планшета з незакінченою грою чи в бік смартфона, на який прийшло сповіщення про вихід нового мультсеріалу. Тож дитині бракує наполегливості й мотивації, щоб віддати перевагу книжці.
Що робити батькам: показати дитині, що знайомитися з літературним твором можна не лише читаючи книжку. Приміром, п’єси читати не потрібно зовсім. Шукайте відео постановок - і переглядайте разом. Бажано на дивані з какао і поп-корном. Повірте, асоціація з кінотеатром додасть позитиву.
У школі задали багатосторінковий роман? Створіть читацький мініклуб. Домовтеся, що ви прочитаєте цю книжку одночасно з дитиною. Щовечора звітуйте одне одному, хто прочитав скільки розділів. Читайте вголос по черзі чи за ролями. Читайте кожен свій (паперовий чи електронний) примірник, згорнувшись клубочками під одним пледом.
Діліться думками про прочитане (без спойлерів, звісно). Навіть якщо вам обом нудно, шукайте цікаві моменти, проводьте аналогії з вашим життям, переказуйте сюжет сучасним молодіжним сленгом. Це буде чудовою моральною підтримкою, адже зусиль докладатиме не лише дитина (у вас теж може нема часу й сил, але ви ж читаєте!).
Знайшли аудіокнижку? Дитина може слухати її, протираючи підлогу в кухні, миючи посуд, по дорозі в школу/зі школи, вигулюючи собаку тощо. До речі, може виявитися, що ваша дитина краще сприйматиме й запам’ятовуватиме на слух!
Сподіваємося, наші підказки допомогли вам трохи більше зрозуміти свою дитину й налагодити її взаємини з книжкою. Приємного читання вам і вашим школярикам!
26.10.2021