Якщо ви вважаєте, що шлях вашої дитини на ринку праці буде схожим на ваш, то помиляєтеся. Можливо, навіть ваше майбутнє в нинішній професії скоро опиниться під загрозою. Ми стаємо свідками того, як перестають бути актуальними десятки професій в IT-секторі, маркетингу, журналістиці, дизайні тощо. Фахівці різних «розумових» професій із жахом спостерігають, як частину їхніх посадових обов’язків — просто в цей самий момент! — перебирає на себе той чи той штучний інтелект (ШІ).

Ривок у розвитку технологій ШІ назрівав упродовж кількох останніх років. Але прорив відбувся всього за кілька останніх тижнів! Щодня (наголошуємо, ЩОДНЯ!) в інтернеті з’являються нові сервіси на основі ШІ, що перевертають догори дриґом цілі сфери діяльності: дизайн, анімацію, створення реклами, транскрибацію, переклад, комунікацію з клієнтами, збір, упорядкування і аналіз інформації. І це лише перші кроки у вивченні можливостей наявних версій штучних інтелектів! А на підході вже нові, більш розвинені!

Тенденція до заміни людської праці сервісами ШІ в майбутньому лише посилюватиметься. Нинішнім школярам у дорослому житті гарантовано доведеться змінювати професію що кілька років. І щоразу — перенавчатися: швидко, а головне — самостійно визначаючи, яких умінь і в якому обсязі необхідно набути. А отже, необхідно потроху вкладати в голови сьогоднішніх 5–6-класників ідею, що навчання не закінчиться за порогом школи, коледжу чи вишу й що впродовж усього дорослого життя доведеться самонавчатися.

Самонавчання, також відоме як самокероване навчання, — це не навчання 100% самотужки. Це процес, коли людина бере на себе відповідальність за власну освіту.

Самонавчання передбачає, що людина самостійно визначає, чого їй треба навчитися і з якою метою, ставить чіткі цілі навчання: коло знань із певної теми, перелік умінь до засвоєння, строки, у які вона має це зробити, засоби, якими скористається: курси, допомога наставника, самостійне вивчення матеріалу за підручником тощо, — а також створює для себе середовище, що сприяє навчанню і полегшує освітній процес.

Словом, уміння керувати власним навчанням — це не так уже і просто. Існує навіть навчальний курс, як це робити! Але цей курс призначений для старшокласників, студентів і дорослих людей, за умови, що в них уже є і потреба, і мотивація до самокерованого навчання. А щоб заохотити допитливість і привчити самонавчатися 10–13-річних дітей, потрібне дещо інше.

То що саме робити батькам зараз, щоб виробити в дитини навички й звичку самонавчатися?

Подавайте приклад дітям. Вивчаєте іноземну мову? Читаєте паперові чи електронні видання зі спеціальності? Збираєтеся на курси підвищення кваліфікації? Привертайте увагу дитини до цього! За вечерею діліться своїми навчальними досягненнями й планами. Виконуйте завдання так, щоб дитина це бачила. Так вона усвідомить, що самонавчання — це нормальна, звична частина життя.

Помилки — це важлива частина процесу навчання, отож ніколи не картайте дитину за них. Помилка означає лише, що треба спробувати виконати завдання знову, в інший спосіб.

Заохочуйте дитину ставити запитання, виявляти допитливість і досліджувати світ навколо неї. Якщо ви знаєте про якийсь захід, пов’язаний із її зацікавленням, то відвідайте його.

Спілкуйтеся з дитиною про її інтереси, навіть якщо часом вам нудно про це слухати або ви просто стомлені. Якщо дитина бачить, що її зацікавлення важливі для вас, її мотивація до пізнання не згасатиме.

Установлення цілей для вивчення нового — чудовий спосіб тренувати навички самонавчання. Для початку допоможіть синові / доньці визначити, чого він / вона хоче навчитися і навіщо (звісно, бажання навчитися має бути щирим, а дитина — мати змогу скористатися новими знаннями чи вміннями в реальному житті, тут і зараз). Потім допоможіть їй розбити велику мету на конкретні, вимірювані, досяжні, а головне — короткострокові цілі. Згадайте відомий вислів: «Як з’їсти слона? — Відрізаючи по одному шматочку за раз.»

Заохочуйте дитину відстежувати свій прогрес. Можна навіть скласти графік, щоб фіксувати виконання окремих завдань — кроків до кінцевої мети — яскравими наліпками.

Навчіть сина / доньку встановлювати собі винагороду за виконання навчальних цілей або завдань. Так, зараз ви визначаєте, як саме винагороджувати дитину за успішність у навчанні. А коли вона виросте, то сама зможе встановлювати собі винагороду — обов’язково пов’язану з навчальними цілями й водночас — омріяну.

Наприклад, дочитавши книжку про життя в Давньому Єгипті, 12-річна Ніна зможе переглянути пригодницький фільм на цю ж тему — батьки пообіцяли придбати його перегляд в інтернеті! А дорослою вона, вивчаючи на курсах французську мову, заощаджуватиме кошти на омріяну поїздку до Парижа.

Обов’язково хваліть дитину за її старанну працю і відзначайте прогрес, якого вона досягла. Дитина має зрозуміти, що ви нею пишаєтеся, цінуєте її зусилля, поважаєте вибір і можете стимулювати її ентузіазм.

Залучайте дитину до ігор і розваг, пов’язаних із предметом, який вона вивчає. Це, наприклад, тематичні головоломки, ігри, мистецькі й дослідницькі проєкти (як це роблять автори освітньої системи «Ліги крилатих»).

У міру того, як навички та знання дитини зростають, навчайте її коригувати або ставити нові, більш амбітні цілі, щоб вона не припиняла вчитися і розвиватися.

Отже, уміння самонавчатися передбачає розвиток наполегливості, самоконтролю, вміння правильно ставити цілі й мотивувати себе — усіх якостей, від яких залежить доведення до кінця будь-якої справи. А це означає, що здатна до самокерованого навчання людина може досягати успіху в усіх своїх починаннях — і цього в неї не відбере жодний штучний інтелект.

6 причин навчити школярика сліпого друкування

Чи потрібно платити дитині за роботу по господарству? Відповідь вас може здивувати