У “Лізі крилатих” уперше зареєструвалися п’яті класи. І хоча автори концепції цієї освітньої системи та багато адміністрацій шкіл накопичили чималий досвід в ході упровадження аналогічного проєкту для початкової школи “Світ чекає крилатих”, чимало батьків п’ятикласників все одно хвилюються: а як воно буде?

Щоб навчання було ефективним, учителі отримали багатий набір перевірених та інноваційних інструментів, які допомагатимуть збуджувати й підтримувати інтерес кожної дитини до навчання, а головне — пов’язувати пізнання з позитивними емоціями. Вправи, квести, домашні завдання, теми для проєктів, диспутів і мінідосліджень будуть ЦІКАВИМИ та КОРИСНИМИ в реальному житті.

Ми робимо навчання цікавим, аби маленька людина полюбила вчитися, зрозуміла практичну користь знань і навчилася ефективно їх здобувати - як під керівництвом учителя, так і самостійно. Ваша дитина житиме у висококонкурентному світі, де дорослим людям доведеться постійно перенавчатися. Будь-що легше робити, коли знаєш як і подобається процес.

У перший день дитину познайомлять з чотирма персонажами рольової гри, яка триватиме цілий навчальний рік, — дітьми з віддалених і малорозвинених регіонів світу. Школяриків попросять стати наставниками для персонажів — допомогти їм здобути знання, аби ті, повернувшись додому, могли навчити своїх одноплемінників грамоти й інших потрібних наук.

Навіщо це? Дослідження довели: коли ти щось просто один раз завчив — знання забудеться дуже швидко, у пам’яті відкладеться 5-10 %. Якщо кілька разів повторив вивчене — пам’ятатимеш, можливо, відсотків із 50, але це знання буде “мертве”, ти не знатимеш, як його застосувати. Якщо вивчив, повторював і кілька разів застосував на практиці — запам’ятається приблизно 75-80 %. А найміцніше знання засвоюються тоді, коли людина вивчила щось і своєю чергою передає це знання іншій людині: щонайменше 90 % і вище! Саме тому дітей заохочуватимуть навчати власних уявних учнів. Поставтесь до цього з належною серйозністю!

Перші пів року оцінки будуть майже як у Гоґвортсі: початковий рівень, середній, достатній і високий. І лише з другого семестру діти потроху перейдуть на загальновживану бальну систему.

Що це дасть? Для початку, це зніме з дітей зайвий стрес. Вони й так зараз розгублені. Багато хто з них почувається, ніби щойно навчився триматися на воді, а його раптом закинули в глибокий басейн без нарукавників і рятувального жилета: нові предмети, багато нових учителів, жорсткіші вимоги... І в цій ситуації оцінка дітям (і, якщо чесно, то й батькам) здається планкою на змаганнях зі стрибків у висоту: дострибну чи ні?

Натомість автори “Ліги крилатих” пропонують дивитися на досягнення високого балу як на квест, тобто на шлях, який може пройти кожен - у власному темпі, або як на комп’ютерну гру з кількома рівнями — від найпростішого до найскладнішого. Комусь на проходження треба менше часу чи зусиль, комусь — більше, однак подолати цей шлях цілком реально кожному.

Початковий рівень... ну, нормально, треба ж із чогось починати. Середній — це я вже що, половину шляху пройшов? Що там ще лишилося подолати — які завдання? Достатній — я вже знаю все, що треба, але ще ж один рівень є... Цікаво, що там на мене чекає? Якщо ви навчите дитину трактувати кожну оцінку саме так (і самі будете робити так само), то мотивуватимете школярика успішно долати черговий рівень.

Так, у вас малюнок/колаж/леп-бук/презентація вийде набагато красивіше, логічніше, змістовніше. А вчитель чомусь при кожній розмові трохи не плаче: не робіть замість дітей їхні проєкти!

І ось чому його слід послухатися. Вчитеся НЕ ВИ. Завершений проєкт ( = доведена до кінця справа) - це не оцінка, і вона не для вчительки (їй особисто, ну чесно, 25 картонних підставок під склянку не потрібні)! Завершений власноруч дитиною проєкт = навичка доводити справу до логічного завершення і створювати бажаний результат. І цю навичку повинна виробити ваша дитина. Не ви. Дитина.

Допомагати, звісно, можна, але виключно “моральним” чи “матеріальним забезпеченням”. Порадити, які журнали можна пожертвувати на колаж, які — ні. Купити ватман чи гелеві ручки, якщо без них ніяк, а вдома нема. Допомогти, якщо “мам, преза чомусь на флешку не хоче зберігатися”. В потрібний момент сказати: “Ти впораєшся!” Щодня розпитувати, що нового, як іде робота над черговим проєктом, дати пораду. Однак ні в якому разі не робити замість дитини те, на що вона здатна сама!

Так, це важко. Навіть якщо ви думаєте, що без вашого втручання на дитину чекатиме провал, не беріть справу у свої руки. Ці проєкти розраховані на дітей саме цього віку та рівня розвитку. І вчитель очікує на результат, відповідний віку і розвитку вашої дитини, а не на “дорослий”.

Толока, квест-моделювання, ментальна карта, блок-карта (а це те саме чи різні речі?!), селфі-аудит... Незрозуміло? Не переживайте, ми допоможемо розібратися.

По-перше, запитуйте у власної дитини. Це піде їй на користь. Пояснюючи вам, вона сама краще розбереться, що до чого. Отож беріть посібники, гортайте, роздивляйтеся, ставте запитання про вивчене сьогодні.

По-друге, ставте запитання у загальному чаті класного керівника з батьками. Відповідь, надана вам, стане у пригоді багатьом іншим батькам.

І по-третє, обов’язково відкривайте посилання на наш новенький сайт, якими класний керівник час від часу ділитиметься у чаті та фейсбуку. На нашому сайті щотижня з’являтимуться нові публікації для батьків. Вони допоможуть вам розібратися, що до чого у “Лізі крилатих”, що означає новий термін, а ще — чого слід чекати від чергового навчального тижня.

Селфі-аудит: як із дитини виростити успішного, відповідального і впевненого дорослого

Що таке толока: пояснення для батьків

Навчальний проєкт