Якщо ваша дитина навчається за ущільненим графіком і йде на канікули 24 жовтня, ця стаття - саме для вас! Ігноруйте наступний абзац і відразу переходьте до анонсу подій свого класу.👇👇👇

Якщо ж у вашій школі чверть триватиме вісім повних тижнів, то вам сюди 👉 на сторінку Навчального тижня № 6! А на цій зустрінемося вже наступної п’ятиденки 😉.

У п’ятому класі на дітей чекає контрольна робота, продовження виконання навчальних проєктів, а також засвоєння цінних у дорослому житті вмінь.

Під час занять з української мови п’ятикласники вивчатимуть правила вживання м’якого знака й апострофа. Наприкінці тижня попросіть дитину пояснити їх вам. Діючи за принципом «навчаючи інших, навчаюся сам», ви допоможете їй краще засвоїти ці правила!

Усну народну творчість діти вивчатимуть одразу на трьох предметах: літературі, суспільствознавстві й арт-технологіях. Це дасть їм змогу зрозуміти значення фольклору як культурного явища, як джерела натхнення для сучасних митців, а також як джерела для історичних досліджень.

На уроках англійської мови школярики засвоять правила складання листів — офіційних і неформальних. Ця тема дуже важлива: в англомовному листуванні необхідно додержувати низки чітких правил і вживати специфічні звертання, формулювання тощо. Знання, здобуті зараз, обов’язково знадобляться вашому сину/доньці в дорослому житті!

Цього тижня учні завершать вивчення чергової теми з математики й виконають тематичний вихідний селфі-аудит. На початку наступної п’ятиденки чекайте на контрольну роботу.

На заняттях із предмета «Всесвіт: природознавство» і вихідний селфі-аудит із вивченої теми, і контрольна робота відбудуться вже цього тижня.

Уроки інформатики ознайомлять дітей із видами комп’ютерних мереж, роботі з ними, а також зі способами поширення інформації в сучасному світі.

Шестикласники цього тижня на уроці природознавства презентують проєкт «Пригоди піщинки». А ще на них чекає два вихідні селфі-аудити й одна контрольна!

Минулого тижня діти написали низку контрольних робіт. А цієї п’ятиденки вони проаналізують результати, дізнаються, що саме їм треба підкоригувати, і ліквідують прогалини в знаннях, не скориговані після вихідних селфі-аудитів. Пам’ятайте: такі прогалини завжди будуть. Це нормально! Головне, щоби ваша дитина навчилася самостійно виявляти й коригувати їх. Далеко не кожен сучасний дорослий володіє такими конкурентними навичками! А освітня система «Ліга крилатих» цілеспрямовано і планомірно навчає дітей це робити.

До нової теми візьмуться учні на уроках української мови. Йтиметься про відміни й групи іменників. Це важливо для розуміння правил відмінювання іменників.

Нове чекає на дітей і на заняттях із літератури (класичні байки Езопа), англійської мови (обговорення спортивних уподобань), математики (множення та ділення десяткових дробів), суспільствознавства (історія на часовій шкалі, первісні часи людства і зміни природного середовища).

Школярі закінчать вивчення тем з інформатики — виконають вихідний селфі-аудит (контрольна робота запланована наступного тижня), і природознавства — цього тижня встигнуть і вихідний селфі-аудит скласти, і контрольну написати.

Процвітати на дистанційці багатьом школярам, які загалом охоче навчаються, заважають цілком об’єктивні причини. Їхній перелік давно відомий:

• ізоляція від решти дітей; брак якісного інтернет-зв’язку й гаджета (ноутбука чи планшета);
• невміння користуватися тими чи тими онлайн-інструментами;
• фізичний стан чи особливості психіки самої дитини, які ускладнюють їй навчання (приміром, деяким учням надзвичайно складно сприймати відеопояснення або, навпаки, читати його в підручнику. Такі діти потребують особливого підходу).

Українські батьки за час пандемії навчилися розв’язувати всі перелічені проблеми, та й діти адаптувалися. Школярики, які охоче навчалися в класі, здебільшого не втрачають бажання здобувати нові знання й не знижують результатів під час дистанційного навчання. А деякі, зокрема інтроверти, навіть дивують і вчителів, і батьків вищими, ніж від офлайн-навчання, результатами. Про це свідчить статистика, яку впродовж двох років пандемії збирали освітяни США.

Однак із початку навчального року в умовах війни успішність у багатьох знову, відверто кажучи, просідає. «Моя дитина добре навчалася очно, цілком пристойно — онлайн під час карантину. То чому ж «з’їхала» на дистанційці цьогоріч?» — замислюються стривожені мами й тати.

У цьому винувата війна. А точніше, страх, стрес і зміни життєвих обставин, які вона принесла в кожну без винятку українську родину. Вона породила кілька нових чинників, які згубно впливають — ні, не бажання навчатися! — на спроможність дитини справлятися із завданнями, що потребують розумових зусиль.

Тривалий «фоновий» стрес через війну, який переживає нині кожна українська дитина (і не має значення, в Україні вона перебуває чи за кордоном), постійно травмує її психіку. Він знижує здатність мозку обробляти інформацію: мислити, запам’ятовувати, пригадувати тощо.

Крім того, цей стрес постійно «розгойдує» емоції, спричиняючи тривалі періоди пригніченості, різкі «перемикання» між сміхом і сльозами, напади злості чи тривожності, відчуття безпричинної провини, страшні сни й нічні терори тощо. Багато дітей, які пережили ракетні чи артилерійські обстріли й евакуацію, страждають на ПТСР (і це окрема тема).

Словом, ви не можете чекати від дитини, яка перебуває в постійному стресі чи страждає від наслідків емоційної травми, довоєнної продуктивності. Навіть якщо ви виїхали в по-справжньому безпечне місце й устигли облаштуватися. Психологи радять дорослим, які перебувають у безпеці, складати звичний план роботи на день, а потім… скорочувати його вдвічі. Абсурдно вимагати більшого від дитини в такій самій ситуації!

Через початок повномасштабної війни життя вашого школярика змінилося до невпізнанності. Ви могли пережити смертельну небезпеку. Ви досі не можете назвати ваше місцеперебування безпечним. Ви змінили місце проживання. Виїхали за кордон і змушені розпочинати життя фактично з нуля. Ваша родина може змагатися з фінансовими проблемами, хворобами, утратою близької людини, втратою житла… Словом, до звичного життя немає вороття.

Природно, у такій ситуації навчання, на думку дитини, втрачає колишню важливість. Її внутрішні ресурси, усі біологічні інстинкти переспрямовано на виживання. Відтак енергії, потрібної для саморозвитку заради віддаленої, ще не зовсім зрозумілої мети, просто не залишається.

Багато школярів нині демотивовані. У них виникає думка: те, чого їх навчають у школі, тепер не є актуальним. Їм може здаватися, що математика, суспільство- чи природознавство не мають нічого спільного з тим, що відбувається в навколишньому світі.

Ба більше, демотивувати дитину можуть повідомлення в чаті класу. Деякі учні можуть взагалі не підключатися до конференцій. Інші регулярно відвідують віртуальні уроки, але не додержують термінів здавання домашніх завдань або докладають лише мінімальні зусилля. Але найгірше — діляться цими «досягненнями» й сумнівами в доцільності навчання в учнівському чаті. Такий вплив, природно, знижує бажання викладатися на повну навіть у найстаранніших.

Те, що ви робите завжди: створюйте дитині вдома оазу спокою, передбачуваності в цьому хаосі. Залучайте до планування кожного прийдешнього дня. Дбайте про її щоденні потреби. Так, зараз набагато складніше створити безпечне і сприятливе для розвитку дитини середовище, але ви цього прагнете — й обов’язково досягнете. Ви ж дочитали статтю до цього місця!

Навіть якщо ви вже в безпечному місці й сяк-так налагодили життя, дитині потрібно ще трохи часу, щоб оговтатися й зорієнтуватися в новій ситуації. Виявляйте терпіння, проживайте день за днем. Сьогодні, можливо, було важко. Завтра буде новий день, а отже, і нові можливості.

Ваше головне завдання: відновити віру школярика в те, що в страшного фільму, всередину якого ви потрапили, обов’язково буде щасливий кінець. Дітям життєво необхідна віра в те, що батьки їх захистять і що все буде добре: що тато повернеться з війни, що мама розв’яже всі проблеми…

Будуйте разом із сином/донькою плани на віддалене майбутнє. Навіть якщо вам самим не віриться, що вони здійсненні, докладайте зусиль заради психологічного здоров’я дитини.

Піклуйтеся про власне здоров’я, щоби мати достатньо енергії для піклування про сина/доньку. Ви не маєте такої розкоші — хворіти. Хто ж тоді подбає про дитину? Отож, аби запобігти можливим недугам, по-справжньому дбайте про себе, навіть якщо це зараз видається егоїзмом!

Якщо ви вивезли сина/доньку з небезпечної зони або пережили обстріли/ракетні удари, хоча б раз відвідайте дитячого психолога й проконсультуйтеся, як допомогти саме вашому школярику, у вашій унікальній ситуації. Навіть якщо ви не бачите тривожних симптомів, фахівець оцінить психологічний стан дитини й попередить вас, на що звертати увагу, щоби вчасно запобігти можливим проблемам.

А головне — щодня переконуйте сина/доньку, що навчання — штука корисна, ОСОБЛИВО під час війни. Дитина, чий мозок працює в «режимі виживання», здатна всотувати знання, як губка, якщо її переконати, що ці знання знадобляться саме для виживання! Ваше завдання — знаходити потрібні аргументи.

Скажімо, наводячи артилерійську установку на ціль, оператор має не лише вирахувати її географічні координати, а й урахувати похибку на силу й напрямок вітру (ми навчаємося вести метеоспостереження на природознавстві), розрахувати кут нахилу ствола гармати (це математика). А командиру підрозділу в режимі реального часу розвіддані можуть надходити… так, англійською мовою (ви зрозуміли 😉)

А ще — щодня демонструйте дитині власну правильну поведінку. Ваш школярик досі в усьому наслідує маму й тата. Тож, може, і вам розпочати щось вивчати й подавати гідний приклад дитині?

Насамкінець — кілька покликань на актуальні й цікаві публікації:

Як облаштувати ідеально зручний куточок для виконання домашніх завдань, якщо у квартирі немає місця?


7 можливих причин, чому вашій дитині бракує наполегливості


Чому деякі діти завжди на «ти» з орфограмами, а інші постійно роблять помилки на письмі — просте пояснення для батьків


6 причин, чому дитина не хоче вчитися, і 8 способів повернути її інтерес до навчання

Бажаємо успіху вам і вашим дітям!

*Soft skills - це комплекс загальних, неспецифічних для якоїсь професії якостей і навичок. Людина, яка володіє ними, краще справляється зі своїми завданнями, спілкується і співпрацює з іншими людьми, легше досягає поставлених цілей тощо.