Кожен урок цього тижня буде дотичним до соціокультурної теми «Запитання для відповідей і запитання без відповідей». Автори навчальної програми вважають, що дітей треба навчити щоразу перед початком вивчення чогось нового ставити собі певні запитання. Навіщо?

У навчанні цей прийом допомагає зосередитися на найважливішій і найкориснішій інформації. Переносячи його в щоденне життя, діти звикатимуть ставити перед собою чіткі завдання перед тим, як братися до будь-якої справи. Це підвищуватиме шанси на успіх, якою б амбітною не була мета!

На уроках української мови школярики вивчатимуть правила написання слів із подвоєними буквами. Якщо ви ще не ознайомилися зі змінами в правописі, впровадженому 2019 року, майте на увазі: правила подвоєння літер дещо змінилися. Отож, до того як перевіряти в сина чи доньки домашку, актуалізуйте спочатку власні знання!

На літературі п’ятикласники повторять раніше вивчені літературознавчі поняття та ознайомляться з новими. А ще прочитають «Таємниці» Леоніда Талалая, «У книги люди, наче бджоли в соти…» Дмитра Павличка, а також «Книголюбку» Володимира Лучука.

Під час занять з англійської мови діти будуть обговорювати уроки, шкільні предмети, вивчать кілька етикетних фраз. Пам’ятайте: після кожного уроку вашому школярику треба опрацювати до 20 нових слів і висловів!

Для уроків математики ми теж запланували чимало: вихідний селфі-аудит із вивченої минулого тижня теми «Логіка», контрольну роботу, а наприкінці тижня — опанування нової теми «Натуральні числа».

Вивчаючи предмет «Всесвіт: природознавство», діти дізнаються про різні види дослідницької діяльності: спостереження, експеримент тощо. А на уроках суспільствознавства закінчать тему, розпочату раніше, і виконають контрольну роботу.

На уроках арт-технологій ознайомляться з «Одою радості» Бетховена, колективно створять композицію з відбитків долонь (готуйте фарби й побільше вологих серветок!), а також виготовлять місткість для зберігання дрібничок.

Уроки інформатики навчать ваших синів і доньок підключати цифрові пристрої одне до одного, розрізняти «залізо» й «софт», а також створювати ефекти анімації в редакторі презентацій.

У шостому класі соціокультурна тема цього тижня звучить так: «Мої плани на цей навчальний рік». Саме так, плани. Не загальні обіцянки самому собі на кшталт «Старанно навчатимусь і буду слухатися батьків». А конкретні дії: «Щовечора пів години повторюватиму слова, вивчені на уроках англійської мови», «Зв’яжу на день народження татові шарфик» тощо.

Психологи стверджують: наші мрії не здійснюються, тому що ми не перетворюємо їх на план конкретних дій. Або взагалі не вміємо правильно планувати. Саме тому вчителі, які працюють за програмою «Ліга крилатих», непомітно навчають дітей не лише складати реалістичні, досяжні плани, а й виконувати їх.

На уроках літератури читаємо вірші Ліни Костенко «Заходить сонце за лаштунки лісу» й Миколи Вінграновського «Таємний вечір, вівці й горби…». А ще читатимемо міфи й легенди про зоряне небо.

Учитель(ка) математики завершить із шестикласниками повторення вивченого торік та ознайомить із новою темою — десятковими дробами і їхнім зв’язком зі звичайними.

Під час занять з арт-технологій школярі дізнаються, що таке цикл у музичному мистецтві, навчаться створювати лінійну перспективу в пейзажі, а також розпочнуть виготовляти панно (готуйте картон, клей, ножиці, різноколірні нитки).

Уроки інформатики діти продовжать опановувати можливості текстового редактора. До речі, саме на цих уроках ваш син/донька створить карту його/її цілей, мрій та бажань!

Увага! Цього тижня шестикласники напишуть перші цього навчального року контрольні роботи:

• з української мови,
• з англійської мови (тема «Шкільне життя й навчання»),
• з математики,
• з природознавства.

Результати контрольних робіт продемонструють, наскільки успішно діти пригадали вивчене торік, а також укажуть на «проблемні зони», над якими ще треба трохи попрацювати. Закликаємо батьків не сварити й не карати дитину, якщо результати контрольних розчарують.

Нагадуємо ще раз: весняну чверть у нас усіх вкрала війна, а зараз діти емоційно виснажені, травмовані. До того ж кожна повітряна тривога не просто перериває навчання, а й надовго відвертає увагу школярів від того, що намагається їм донести вчитель(ка). Тож акцентуйте на успіхах, а не на поразках. Дбайте про безпеку і психологічний комфорт свого школярика. Решту надолужите пізніше. Головне — вірте у свою дитину!

«Відучити не можна терпіти» — де ставити кому, або Що робити, коли дитина матюкається?

Побажання руському кораблю на початку війни ніби прорвало греблю: навіть найінтелігентніші з нас почали вживати нецензурну лексику, обговорюючи дотичні до війни теми. Відтак «збагатили» активний словник і наші діти. Багато школярів не припинають язика навіть у присутності вчителя. Як із цим покінчити?

До повної, переконливої Перемоги над ерефією, до настання мирного життя побороти нецензурщину в мовленні дитини на всі сто відсотків неможливо і навіть не потрібно. Чому?

Парадоксально, але в нинішній ситуації брудна лайка і для дорослих, і для дітей — найшвидший спосіб злити накопичені емоції, не вдаючись до фізичного насильства й нищення посуду, а відтак зберегти цілковитий контроль над власними діями, подолати переляк і нерішучість.

Саме тому солдати на відео, які ви дивитеся з кінця лютого, матюкаються. Саме тому старенька працівниця музею з усією серйозністю просить дорослого сина роз’яснити: «У яких ситуаціях коректно вживати «…ошити», а коли — «…ашити? Не хочу переплутати в завтрашньому чаті з колегами»* І саме тому підліток, допомагаючи на городі, здригається від далекого, глухого вибуху й запитує маму: «Як думаєш, це міну сапери ...нули в посадці чи з Білорусі знову ...ною за...чили?»*

Коли ваша 9–12-річна дитина вживає лайку, вона не просто мавпує старших. Лайка для неї є рятівним клапаном, крізь який паровий котел позбувається надлишкового тиску, щоб не розірватися. Хочете, щоб у дитини було якомога менше страшних снів і, не дай Боже, нічних терорів? Тоді не змушуйте її відмовлятися від лайки в кризових ситуаціях, поки війна триває.

Натомість установіть чіткі межі. Поясніть, у яких ситуаціях лаятися припустимо, у яких — ні. А ще — навчіть справлятися з емоціями так, щоб потреба в нецензурщині... зникала сама собою.

1. Поясніть дитині, що брудну лайку використовують, лише щоб проклинати ворогів. Наведіть класичний приклад про «русскій корабль». Розкажіть, у якій безвиході опинилися українські прикордонники на Зміїному острові. Поясніть, що мета будь-якої лайки — зробити боляче почуттям іншої людини. Українці одне на одного не матюкаються, лише на ворогів. Тож у сварках з однолітками матюкам не місце!

2. З першого правила логічно висновується наступне: лайка — для «нуля», а не для щоденного, мирного (хай навіть умовно) життя. Дорослі матюкаються винятково в небезпечних для життя ситуаціях. Отож, просто забивши коліно об парту, вимовляти нецензурні слова не можна.

Щоразу, коли ваша дитина вилаялася, не сваріть її, а запитайте: «Ти сердишся? А чого ти зараз хочеш?» Психологи стверджують, що за лайкою завжди ховається якась потреба. У дитини — це потреба в безпеці, у повазі до її почуттів, в емоційній підтримці. Спроба пояснити дорослому, чого саме хочеться тієї миті, коли на язик спадає матюк, допоможе школярику розібратися з власними почуттями. Кілька таких мініуроків — і дитина навчиться висловлювати страх, незадоволення, злість, розгубленість, ревнощі тощо в чемніший спосіб.

Дайте дитині способи відновлення від постійного психологічного травмування (пам’ятайте, нині цього потребує кожен із нас!). Це можуть бути хобі, заняття мистецтвом (малювання, музика тощо). А ще, на думку психологів, добре допомагають… ігри у війну й відповідні іграшки: солдатики, танчики, навіть комп’ютерні ігри на кшталт “Овочі проти зомбі” тощо. Виявляється, так діти «переграють» ситуації, у яких побували чи які побачили в новинах, а також «перетравлюють» накопичені негативні емоції. Так, у мирний час ми, педагоги, не схвалювали таких ігор. Але нині вони дають протилежний — цілющий для травмованої дитячої психіки — ефект.

Але основне правило, яке треба пам’ятати батькам, залишається незмінним: хочете, щоб дитина чогось не робила — не робіть цього самі. Якщо в родині хтось лається в присутності дитини, вона наслідуватиме приклад старших. Тому найперше — стримуйтеся самі, хоча б у ситуаціях, коли дитина може вас почути.

І насамкінець — кілька покликань на актуальні й цікаві публікації

Що має бути в рюкзаку п’ятикласника

5 клас: труднощі адаптації


Етикет і безпека в інтернеті: навчіть школярика чемно й обережно спілкуватися онлайн


П’ять типових помилок батьків, які псують ранок школяра

Бажаємо успіху вам і вашим дітям!

*Реальні “перли”, підслухані авторкою статті.